25 березня 2019 р. в рамках дисципліни «Організація діяльності реабілітаційних закладів» студенти познайомились з історією розвитку медицини і реабілітації зокрема, відвідавши Національний музей медицини України.
Поняття «реабілітація» вперше було офіційно застосовано до хворих на туберкульоз, а в 1946 р. у Вашингтоні був проведений конгрес з реабілітації цих хворих. До широкої практики термін «реабілітація» запозичений із юриспруденції, де використовувався як «зняття звинувачення і повне відновлення в правах, що були втрачені в результаті судового вироку.
У 60-х роках ХХ ст. цей термін вперше дістав медичне тлумачення.
Реабілітація – повернення до професійної праці осіб із пониженою працездатністю внаслідок захворювання або інвалідності (поранення, нещасні випадки) і здійснюється переведенням на підходящу роботу шляхом навчання, перекваліфікації, проведення стаціонарного й амбулаторного лікування (фізіотерапія, масажі, бальнеотерапія). Реабілітацію в принципі розуміють як залучення або повернення осіб з інвалідністю у суспільство; її вважають однією із проблем охорони здоров’я.